співвідношення міжнародного і національного права курсова

-перекидная регулируемая ручка;

Упаковка: целлофан.487 рубРаздел: Атмосфера спричиня ряд складних екзогенних процесв (вивтрювання грських порд, дяльнсть природних вод, мерзлоти, льодовикв тощо). Для деяких органзмв (бактер, лтаюч комахи, птахи та н.) атмосфера  основним середовищем життя. Основними компонентами атмосфери  азот (78,084 %), кисень (20,946 %)  аргон (0,934 %), велике значення мають також мал домшки таких газв, як CO2, метан тощо. Крм того, атмосфера мстить пари води, вмст яких коливаться вд 0,2 % в приполярних районах до 3% поблизу екватора. Такий хмчний склад атмосфера мала не завжди. Первсна атмосфера Земл була схожа з атмосферами деяких нших планет Сонячно системи, наприклад Венери, й складалася майже повнстю з вуглекислого газу з домшками метану, амаку тощо. Ниншнй киснево-азотний склад атмосфери  результатом життдяльност живих органзмв. Життя, що сну на Земл, за мльярди рокв кардинально змнило склад  атмосфери. Маса атмосфери колосальна ЂЂЂ 5,15-1015 т (це приблизно одна мльйонна маси Земл). Проте атмосферне повтря можна вважати лише умовно невичерпним природним ресурсом. Справа в тому, що людин необхдне повтря певно якост, а пд впливом  дяльност хмчний склад й фзичн властивост повтря дедал погршуються. На Земл вже практично не залишилося таких длянок, де повтря зберга свою первсну чистоту та яксть, а в деяких промислових центрах стан атмосфери став уже просто загрозливим для здоров'я. Принаймн в, 60 мстах США багато десяткв мльйонв людей дихають повтрям, яке не вдповда сучасним нормам   шкдливим для .здоров'я. На кожного жителя (чоловка, жнку, дитину) щорчно випада близько тонни небезпечних для здоров'я речовин. Атмосфера складаться з таких шарв (знизу вгору): тропосфера (до висоти 18 км), стратосфера (до 50), мезосфера (до 80), термосфера (1000), екзосфера (1900), геокорона (умовно до 20000 км); дал атмосфера поступово переходить у мжпланетний космчний вакуум. Основна маса повтря (90 %) зосереджена в нижньому шар ЂЂЂ тропосфер. Тут же вдбуваються найнтенсивнш теплов процеси, причому атмосфера нагрваться знизу, вд поверхн океану та суш. Надзвичайно важливе екологчне значення для босфери ма ще озоносфера ЂЂЂ шар стратосфери, збагачений триатомним киснем ЂЂЂ озоном (О3). Цей шар мститься на висотах 20ЂЂЂ50 км  захища все живе на Земл вд згубно д жорстокого ультрафолетового випромнювання Сонця. Крм газв, у склад атмосфери ще  домшки так званого аерозолю, тобто дуже дрбних краплинок рдин  твердих частинок як природного, так  штучного походження. Серед них  срчан (краплинки Н2S04), мнеральн (пил земно поверхн), вуглеводнев (сажа), морськ (частинки морських солей) та н. За даними ЮНЕСКО, на Земл сьогодн промисловстю, енергетикою, транспортом поглинаться стльки кисню, скльки вистачило б для життя бльше 45 млрд людей. Гдросфера, або водяна оболонка Земл,ЂЂЂ це  моря й океани, крижан шапки приполярних районв, рки, озера й пдземн води. Запаси води на Земл величезнЂЂЂ1,46-109 км3, тобто 0,025% ус маси Земл. Проте абсолютна бльшсть ц колосально маси ЂЂЂ це грко-солона морська вода, непридатна для пиття та технологчного використання. Прсна вода на планет становить лише 2 % вд  загально клькост, причому 85 %  зосереджено в льодовикових щитах Гренланд й Антарктиди, айсбергах  грських льодовиках. Без цього босфера взагал не могла б снувати, тобто стйксть босфери була з самого початку обумовлена  складнстю. Вернадському належить вдкриття й такого основного закону босфери: «Кльксть живо речовини  планетною константою з часв архейсько ери, тобто за весь геологчний час». За цей час живий свт Земл морфологчно змнився невпзнанне, але ц змни не вплинули н на загальну кльксть живо речовини, н на  валовий склад. Список литературы Блявський Г. О., Фурдуй Р. С., / Основи екологчних знань: Пдручник. ЂЂЂ К.: Либдь, 1997. ЂЂЂ 288 с. Петров К.М. Общая экология: Взаимодействие общества и природы: Учебное пособие для вузов. -P 2-е изд., стер. - СПб: Химия, 1998. - 352 с., ил. Безперервно оновлються жива природа ЂЂЂ тварини, рослини, мкроорганзми. Утворення живо речовини та  розклад ЂЂЂ це дв сторони диного процесу, що ма назву ЂЂЂ бологчного кругообгу хмчних елементв. Розрзняють великий (босферний) кругообг  мал кругообги рзних рвнв (наприклад, кругообг речовин в океан, озер чи лс). Кругообг хмчних елементв на Земл вдбуваться переважно за безпосередньо участ живих органзмв. Вперше це було доведено В.¶. Вернадським у вигляд закону мграц хмчних елементв: «Мграця хмчних елементв на земнй поверхн та в босфер в цлому здйснються або за безпосередньо участ живо речовини (богенна мграця), або в середовищ, геохмчн властивост якого (О2, СО2, Н2О  т. д.) зумовлен живою речовиною ЂЂЂ як тю, що в наш час склада босферу, так  тю, що дяла на Земл протягом вс геологчно стор». З екологчно точки зору найважлившими  кругообги таких речовин, як кисень, вуглекислий газ, вода, азот, срка, фосфор, як  основними компонентами живо речовини. Жива речовина значно прискорила й змнила кругообги в босфер цих речовин. Основним рушм кругообгу речовин у босфер  енергя Сонця, деяку (незначну) роль вдгра також внутршня енергя Земл. В процес кругообгу жива речовина поглина енергю, в процес ж  розпаду ця енергя повертаться в навколишн середовище. Живий органзм  вдкритою системою, його не можна вдокремити вд навколишнього середовища. Щоб зберегтися й розвиватися, органзм повинен мати вищий рвень органзац, нж навколишн середовище. Це досягаться зниженням рвня його ентроп. В еколог ентропю системи називають кльксть в систем зв'язано енерг, яка не може бути використана для будь-яко роботи. Набуваючи вищого рвня органзац у порвнянн з навколишнм середовищем, органзм знижу рвень сво ентроп за рахунок пдвищення рвня ентроп середовища. Крм кругообгу хмчних елементв, у природ спостергаться й кругообг енерг. Енергя Сонця, що засвоються зеленими рослинами, частково консервуться у вуглл, торф, нафт, а також витрачаться на вивтрювання глибинних грських порд, таких, як базальти, гранти тощо. В утворених внаслдок вивтрювання глинах запасаться сонячна енергя, й, отже, знижуться рвень ентроп. У подальшому за рахунок тектончних опускань земно кори глини та нш пухк осадков породи потрапляють у глибок зони Земл, де внаслдок високих тискв  температур з них вивльнються запасена сонячна енергя, вдбуваються процеси х переплавлення й перетворення у вивержен породи, наприклад гранти,  цикл кругообгу енерг завершуться. Зелен рослини засвоюють вд 0,1 до 1 % сонячно енерг, що доходить до них. Рослинодн тварини споживають лише 10 % акумульовано рослинами енерг, решта  розсються у вигляд тепла. В свою чергу хижаки засвоюють теж лише 10 % енерг, накопичено траводними тваринами, тобто всього близько 0,001 % сонячно енерг, що пада на Землю. Схематично це явище можна зобразити у вигляд так звано прамди енерг. Крм кругообгу речовини та енерг, величезну роль в босфер мають нформацйн зв'язки. ¶нформативн сигнали енергетичне дуже слабк й сам не можуть викликати якось вдчутно реакц, але вони мстять важлив вдомост в закодованй форм. Мы наблюдаем здесь количественные изменения в комплексе линий, в углах между ними и т.п. Так что если и структура берется в отношении качества системы, то правильнее будет учитывать только ее количественную сторону. Но в таком случае это будет опять же количество. Наряду с переходом количества в качество происходит обратный переход качества в количество (в отмеченном выше значении "перехода"). Новое качество влияет на исчезновение одних и становление других "количеств". Переход качественных изменений в количественные в процессе развития выражается в том, что качество: 1) определяет характер и направление количественных изменений, 2) оказывает существенное влияние на скорость, темпы протекания количественных изменений и 3) определяет меру (или безмерное развитие) данного явления. Итак, основное содержание закона перехода количества в качество состоит в обусловленности качественных изменений количественными и в определяемости количества качеством. Пока не существует общепринятых исходных определений понятий "качество" и "количество", но имеется немало определений, которые могут претендовать на общезначимость Вс питання, як розглядаються у даних методичних вказвках, призначен для студентв денно та заочно форм навчання Модуль 1. Предмет та задач соцально еколог,  структура, система екологчних дисциплн Тема ЂЂЂ 1. Три етапи розвитку соцально еколог,  структура, система екологчних дисциплн1. Природничо-наукова картина свту. Теор походження життя (не менш п'яти). Вчення В.¶. Вернадського про босферу. 2. Система органчного свту. Жива речовина як головна причина планетарного гомеостазу. 3. Космопланетарн та сонячно-земн зв'язки живо та космчно речовини. 4. Перехд босфери в ноосферу через техносферу. Основн умови цього переходу. 5. Автотрофнсть людства, поняття про екологю людини, вдмнност еколог людини вд соцально еколог, гело- та космчна екологя. Питання для самопереврки1 Концепц виникнення соцально еколог як науки. Система екологчних дисциплн. 2. Рвн органзац живо матер та типи речовини за В.¶. Вернадським. 3. Босфера,  меж. Богеоценоз як одиниця босфери. Как же весело тянуться к этой гусеничке, ведь стоит потянуть её за хвост, и она вытянется, а потом потешно извиваясь и подрагивая сожмётся352 рубРаздел: Особенности:

Наполнитель: синтепон с шариками.

При включении шар начинает вращаться2368 рубРаздел: Бабочки эксклюзивные (отличаются от имеющихся на рынке). Дизайн упаковки полностью на русском языке. Алгоритм движений бабочек новый -910 рубРаздел: Подушка - релаксант.

Предназначен для использования преимущественно в затемнённых помещениях.

Диско-светильник гигантский.

раздел: Структура, основн поняття  закони еколог

СКАЧАТЬ РЕФЕРАТ Структура, основн поняття  закони еколог Иностранные языки рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады